неділя, 13 вересня 2020 р.

Тема: МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ ТЕХНІКИ РОЗПИСУ ТАРІЛОК: НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ

Тема: "МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ ТЕХНІКИ РОЗПИСУ ТАРІЛОК:  НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ"

Мета:
- навчальна: розглянути розпис тарілок як засіб графічної виразності в традиційному мистецтві та сучасному дизайні;  
- розвивальна: обґрунтувати значення техніки розпису посуду для створення робіт із виразною кольоровою гармонією та сюжетом, що стимулює до встановлення зв’язку між традиціями національного мистецтва та універсальними тенденціями в дизайні;
- виховна: виховувати почуття патріотизму, громадянську свідомість та активну життєву позицію, охайність, старанність, почуття прекрасного, терпіння.

Тип заняття: комбіноване.
Матеріали та інструменти: біла тарілка для розпису, акрилові фарби, контури, пензлі, вода, ганчірки.
Обладнання: зразок готового виробу, мультимедійне обладнання.
Правила техніки безпеки: не розмахувати інструментами, щоб не поранити себе та сусіда; не вставати без дозволу вчителя.


Нам з Вами важливо пам’ятати і про українські традиції розпису тарілок. У 1798 р. була заснована Києво-Межигірська фаянсова фабрика, розташована в 20 кілометрах на південь від Києва. Тут було започатковано, окрім ручного розпису, декорування художньої кераміки друкованим малюнком. Фаянс з друкованим зображенням проникав у побут середнього і нижчого станів. Друковані малюнки на посуді зіграли у XIX ст. велику і прогресивну роль в справі популяризації мистецтва графіки.
Продукція Києво-Межигірська фаянсової фабрики була збагачена нашим національним колоритом, зокрема використанням українського орнаменту. У виробах відчувається велика культура, яка йде від традицій української народної кераміки.
В асортименті виробів фабрики було понад 120 чайних і столових сервізів, ваз, салатниць, фруктовниць, лампад, декоративних тарілок з портретами і пейзажами Хрещатика, Золотих воріт, Лаври, а також самого Межигір’я. І навіть – тираж фаянсових ікон «Вознесіння Христа». Києво-Межигірський фаянс мав високу репутацію, був своєрідним еталоном якості. Фаянс Межигір’я був популярний і в Європі. У Британському музеї є колекція межигірської кераміки, яка експонується в окремому залі.
Косів – це невелике містечко в Івано-Франківській області на заході України став центром гончарства в XIX ст. Сприяло цьому наявність в цих місцях гончарної глини. Для косовської кераміки характерні усталені традиції технології виготовлення і розпису. Застосовується широкий спектр геометричних і рослинних мотивів, а також сюжетні розписи, які передають живу природу, зображують тварин і людей в навколишньому світі. Виготовляють і розписують косовські майстри найрізноманітніші предмети – тарілки, свічники, облицювальну плитку, фігурки, дзвіночки.
Серед рослинних і геометричних мотивів особливе місце займають квіткові розетки. Малюнки створюються з крапочок, ромбів, хвилястих ліній, рисок, пелюсток фантастичних форм. З цих простих елементів створюються хитромудрі візерунки і орнаментальні смуги з геометричних мотивів. Кольори косовської кераміки – жовтий (сонце), зелений (жива природа), коричневий (земля), які ефектно виділяються на білому тлі, злегка контрастуючи з ним. Косовській кераміці притаманні красота силуету та м’якість ліній.
Особливостями позначений розпис тарілок на Закарпатті. Так, декоративні тарілки експонати, зібрані у етнографічному музеї «Калина», характеризуються різноманітними цікавими орнаментами. Помітне використання рослинних і тваринних мотивів. Є певні розбіжності в кольоровій гаммі. Вона або досить багата на кольори, або дуже стримана з використанням не більше трьох приглушених відтінків. Найчастіше використовують зелений, синій і червоний кольори. Дно тарілок прикрашалось розеткою з квітів, обрамування – у формі віночка або простою смужкою.
Декоративні тарілки, зібрані у музеї етнографії с. Буштино, характеризуються рослинною або рослинно-геометричною орнаментикою. Дно тарілок цієї місцевості прикрашали віночком у формі ліри, що складалась з квітів, які з’єднувались між собою листочками. Край тарілки обрамлювався рядком з геометричних фігур або простою смужкою, рідше квітковим віночком. В кольоровій гаммі тарілок переважають синій, червоний та зелений кольори.
Посудини, зібрані у етнографічному музеї «Сріберна Земля», не на багато відрізняються від попередніх зразків. Але самі орнаменти не повторюються, їм також притаманні рослинно-геометричні орнаменти. Більшість тарілок мають рослинний орнамент. Дно тарілок прикрашалось круглою розеткою, в центрі якої, були зображені квіти або кошик з квітами. Край тарілки обрамлювався рядком у вигляді віночка з квітами та листками. В кольоровій гаммі частіше використовували зелений колір, рідше – червоний, синій і жовтий.
Особлива відмінність від попередніх зразків притаманна посуду, зібраному у музеї історії та етнографії румун Закарпаття. За характером оздоблення тарілок можна поділити на дві великі групи: прикрашені рослинними мотивами і геометричною орнаментикою. Декорування вирізняється особливим лаконізмом і великим візерунком, який створюється з одного мотиву. Кольори переважно стримані, приглушені. Найчастіше використовують зелений, червоний і синій. Виготовляють посуд з глини, але зустрічаються і дерев’яні посудини. Розпис тарілок саме на цій території відрізняється від інших своєю різноманітністю і оригінальною стилізацією. Використовуються квіткові мотиви в орнаментиці: пишні багатопелюсткові квітки в оточенні зигзагоподібного ореолу, тюльпани, подібні до пальмети, грона винограду.
10 вересня - "Розпис посуду", ескізи, олівець.
14 вересня малюнок папірі фарбама, кольоровий ескіз посуду.
17 вересня продовжуємо тему: "Розпис посуду"
 




 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Майстер клас. Тема: "Живопис без допомоги пензлів", робота Наталії Шафранської

Майстер клас. Тема: "Живопис без допомоги пензлів", робота Наталії Шафранської